Для прикладу візьмемо найпростіший код:

$a = 100;

if (a < 100) {
    $b = 'Наше число менше 100';
} else {
    $b = 'Наше число більше або дорівнює 100';
}

Іншими словами: якщо змінна $a менше 100, то змінна $b приймає строчне значення…

Якщо ж наша змінна $a більше або дорівнює 100, то змінна $b приймає строчне значення…

Якщо для вищенаведеного коду ми напишемо:

echo $b;

…то в браузері ми отримаємо:

Як бачимо з вищенаведеного коду, ми кілька разів визначаємо і присвоюємо значення змінній $b в залежності від виконання умови. У разі короткої записи інструкції if (якщо) ми один раз визначаємо цю змінну, і присвоюємо їй значення в залежності від правильності зазначеної умови:

$b = ($a < 100 ? 'Наше число менше 100' : 'Наше число більше або дорівнює 100');

У цьому випадку, ми вкладаємо в круглі дужки «()» весь вираз. Знаки ? (знак запитання) та : (двокрапка) поділяють значення змінної (в нашому випадку $b) на дефолтне, тобто за замовчуванням (знак запитання – ?), і значення, якщо вираз не вірний (двокрапка – :). Іншими словами, після знаку питання ? визначається значення при правильному виконанні умови, після двокрапки : – змінна приймає значення, якщо умова не вірна (else).

Думаю, що після такого «розжовування» тут питань виникнути не повинно. Однак…

У яких же випадках слід застосовувати короткий запис, а в яких ні?

Випадки, коли однозначно слід застосовувати такий запис:

• у вас в умові визначається тільки одна змінна;
• весь вираз вкладається в рядок не більш 90-100 символів з пропусками (в один рядок на моніторі);
• якщо немає кількох умов «якщо, то» (elseif).

У всіх решті випадків, в принципі, застосування короткої форми запису умови if (якщо) недоцільно.